Кілька днів тому я їхав в автобусі і побачив наступну картину.
Жінка зайшла в автобус зі своїм сином і підійшла до дівчини, яка сонно сиділа на своєму місці. Видно було, що вона втомлена. Ця дама звернулася до молодої дівчини, робить рукою жест, щоб вона відсунулася, і каже:
– Ти не бачиш, мій син стоїть, відсунься!
Молода дівчина, мабуть студентка, так само сонно і втомлено глянула на цю жінку і каже:
– Ти працюєш на роботі?
– Нєа!
– Ти з уроку?
– Нєа!
– скільки годин ти спиш?
– По 7 або 8.
– А я всього 3. Так, що стій собі, а я буду сидіти!
