Після прочитання цього листа у мене все всередині перевернулося:
«Синку мій улюблений, дорогий, єдиний. Ти у мене один такий на світі. Як я скучила за тими часами, коли ти був зовсім ще маленьким, коли відчувався запах немовляти, коли я ночами не спала, колихала і дивилася на тебе. Ти був таким маленьким, милим.
Коли ти дивився на мене з своїми великими очима і чистим поглядом, коли ти говорив зі мною дитячим голосом.
Коли намагався переконати мене зі словами «… мам, ну послухай ще раз». Але я особливо не звертала на це уваги. Прости, синку, ми часто сварилися з цього приводу. Але я знаю, це через мене, і до сьогоднішнього дня намагаюся перевиховати себе.
А тепер я дивлюся на тебе – і ти такий дорослий! Навіть не можу зрозуміти, коли це ти встиг подорослішати… Але я пишаюся тобою. Ти у мене чудовий! І я шалено люблю тебе.
Тільки після твого народження я зрозуміла, наскільки це важко виховувати сина. Звичайно, як і багато інших, допускала багато помилок. Але ти став просто приголомшливим хлопцем! І це найголовніше.
Я завжди буду старше тебе на 25 років. Але я сподіваюся, що ти завжди залишишся моїм маленьким сином, а я залишуся тієї мамою, яка завжди буде любити і підтримувати тебе у важкі хвилини. Ти мій найкращий подарунок в житті!
Я люблю тебе.
Мама… »
Джерело: Мандаринка
