Нянечка розповіла, чому немовлята не плачуть в дитбудинках

Почувши цю історію, я задумалася про багато речей в моєму житті, особливо це стосується мого ставлення до своєї доньки.

Коли моя донечка була маленькою, ми вирішили з чоловіком сходити до церкви, причину я не пам’ятаю вже. Один із служителів церкви розповів нам історію, яку я буду пам’ятати до кінця життя, адже вона залишила незабутнє на мене враження.

Від першої особи:

«Я часто відвідую дитячі будинки для того, щоб дізнатися, чого потребують сироти. Я та інші священнослужителі допомагають діткам всім, чим можуть. Один раз я зайшов до кімнати, яка призначена для немовлят. Так ось в ній була цілковита тиша. Всі діти не вимовляти ні звуку, незважаючи на те, що не спали. Я вирішив поцікавитися у медсестри, чому вони мовчать, адже зазвичай маленькі діти плачуть і кричать. Жінка відповіла мені, що діти плачуть лише тоді, коли тільки потрапляють до них.

Коли немовля плаче, він дає зрозуміти, що йому потрібна увага, щоб його хтось заспокоїв. Таким чином вони кличуть дорослих собі на допомогу. Але медсестри не можуть приділяти всім дітям багато уваги, адже вони повинні виконувати свої обов’язки. Тому у них немає часу на те, щоб заспокоювати кожного малюка. А ніжність і ласку діти зовсім не отримують. Коли вони розуміють, що ніхто їм не допоможе, то зовсім перестають плакати.

Тобто в один момент вони перестають сподіватися і чекати, що прийде мама і міцно їх притисне до своїх грудей. Вони знають, що у них нікого немає!

Ця історія змусила мене плакати. Коли я повернулася додому, то донечка вже заснула. Я присіла біля її ліжечка і дала собі обіцянку, що завжди буду поруч з нею, коли їй потрібно, завжди її підтримаю і не дам залишитися одній!

Сподобалося? Поділіться з друзями!
Мандаринка
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: